Життя на карантині: штрафи та їх оскарження

Адміністративна відповідальність за порушення карантинного законодавства встановлена ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУАП). Так, порушення правил щодо карантину людей тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн. до 34 000 грн.) і на посадових осіб — від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн. до 170 000 грн.).

Це означає, що громадяни відповідають «самі за себе», а от посадові особи несуть відповідають за порушення, виявлені на їх підприємствах, установах та організаціях. Особливо це актуально при вирішенні питання про притягнення до відповідальності за порушення карантинного законодавства бізнесу. У такому випадку протокол має бути виписаний саме на посадову особу (директора), а не рядового працівника.

Протокол, складений на суб’єкта, який не є посадовою особою на підприємстві, не має шансу на визнання у суді, оскільки працівник не несе відповідальності за порушення, допущені його роботодавцем.

Варто пам’ятати, що отримання протоколу про адміністративне правопорушення не тягне за собою автоматичне накладення штрафу та зобов’язання його сплати.

Після складання протоколу його буде направлено до суду, який уже і вирішить, чи мало місце порушення правил карантину людей та чи є підстави для накладення на особу штрафу за таке порушення.

Судова практика

На сьогодні судова практика є максимально показовою у питаннях про притягнення до відповідальності за ст. 44-3 КУАП.

18 листопада Державна судова адміністрація України опублікувала інформацію щодо розгляду справ за статтею 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей» станом на 17.11.2020.

Ця статистика повною мірою ілюструє ситуацію в Україні та окремо в регіонах.

Так, відповідно до наведеної таблиці, за період карантину в країні до судів надійшло 50 594 протоколів. З них більше 8 тисяч бути повернуті на доопрацювання у зв’язку із неналежним оформленням.

Станом на 17.11.2020 розглянуто 26 429 справ, із яких штрафи за порушення карантинного законодавства накладено у 2 171 випадках.

Тобто, відсоток справ, у яких суд підтвердив правомірність накладення штрафу, становить трохи більше 8 %.

Такий показник пов’язаний як із недолугим складанням протоколів, так і з завантаженістю судів, які не мають об’єктивної можливості розглянути справу у встановлений строк.

Поради щодо підготовки до судового засідання

Перш за все пам’ятайте, що КУАП встановлює чіткий перелік посадових осіб, які мають право складати протоколи за ст. 44-3.

Так, протоколи мають право складати уповноважені на те посадові особи:

  • органів внутрішніх справ (поліція);
  • органів охорони здоров’я;
  • органів державної санітарно-епідеміологічної служби;
  • посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, — виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад.

Якщо мова йде про останній пункт, то варто вимагати підтвердження повноважень на складання протоколу (відповідне рішення виконкому або ради).

Рекомендуємо також перевірити протокол на ті помилки, на які найчастіше вказують суди, як на підставу повернення документів на доопрацювання:

1. Дата народження особи, яку притягають до відповідальності

Дана інформація в обов’язковому порядку має бути вказана у протоколі. Так, до адміністративної відповідальності притягаються особи, які досягли 16-річного віку, якщо протокол не містить даних про дату народження, то відповідно суд не може перевірити вік особи.

2. Неповна інформація про свідків, які приймали участь в оформленні протоколу

Протокол обов’язково має містити інформацію про місце проживання свідків, якщо така вимога не дотримана — просимо доопрацювання.

3. Відсутнє посилання на конкретну норму закону (підзаконного акту), що була порушена

Стаття 44-3 КУАП — відсилочна норма. Це означає, що конкретні правила поведінки, за порушення яких встановлено відповідальність, містяться в інших нормативно-правових актах. Якщо при оформленні протоколу така норма взагалі не вказана, то досить важко встановити, що ж саме порушила особа. У такому випадку вимагайте доопрацювання — внесення до протоколу відповідних уточнень.

На всі ці порушення варто звертати увагу уже безпосередньо в суді, але аж ніяк не при оформленні протоколу.

На перше судове засідання ви готуєте клопотання про повернення матеріалів на доопрацювання у зв’язку із виявленими порушеннями при оформленні. Задоволення такого клопотання тягне за собою повернення матеріалів до поліції (чи іншого органу, який здійснював оформлення), що є досить триваю процедурою.

Стратегія поведінки в суді

Пам’ятайте, що строк притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУАП становить 3 місяці з моменту вчинення порушення (дати складання протоколу). Це означає, що зі спливом строку навіть за наявності винної поведінки зі сторони особи, на неї не може бути накладено штраф.

Саме у зв’язку із цим правилом у нас така низька статистика за ст. 44-3 КУАП. Суди наразі настільки перевантажені, що справи у деяких регіонах призначають на середину 2021 року. Очевидно, що про дотримання 3-місячного строку тут і говорити важко.

На що ще звертаємо увагу?

Обов’язково заявляйте до суду клопотання про виклик свідків в судове засідання для їх допиту. Нехай, свідки особисто підтвердять факт виявленого порушення та його обставини.

Нагадаємо про нові зміни до ст. 44-3 КУАП, які почали діяти 21.11.2020. Тепер громадяни зобов’язані носити маски, які закривають рот і ніс, у громадських будинках, спорудах, громадському транспорті. За порушення цього правила передбачено штраф від 170 до 255 грн.

Показовим є те, що за таке порушення виноситься постанова, а не протокол. Постанова, на відміну від протоколу, не направляється в суд на розгляд та винесення рішення про накладення штрафу. Однак, ви маєте право на її оскарження протягом 10 днів до суду.