26 березня відбувся семінар з охорони праці на тему: «Організація охорони праці на підприємстві»

Семінар проводився в форматі онлайн за допомогою Zoom — конференції.

титульный-лист

Організація охорони праці на підприємстві

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Роботодавець — власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник — особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

  1. Охорона праці на підприємстві.
  2. Служба охорони праці на підприємстві.
  3. Фінансування охорони праці.
  4. Громадський контроль за охороною праці.
  5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
  6. Застосування засобів проти поширення корона вірусної інфекції COVID – 19.

  1.Організація охорони праці на підприємстві — це цілісна система прав, обов’язків та повноважень суб’єктів виробничого процесу, процедур, спрямованих на дотримання безпечного рівня виробництва, правил та нормативних вимог, які регулюють питання найманої праці. Організація охорони праці на підприємстві покладається на роботодавця. Останній зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно – правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Розроблені роботодавцем інструкції є нормативними актами з охорони праці, що діють у межах конкретного підприємства. Локальні інструкції також створюються на підставі державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, примірних інструкцій і технологічної документації підприємства. Інструкції, які вводяться в дію на підприємстві, реєструються службою охорони праці в Журналі реєстрації інструкцій  охорони праці. А видача інструкцій керівникам структурних підрозділів підприємства реєструється в Журналі обліку видачі інструкцій. Питання охорони праці на підприємстві регулюються також колективним договором. У спеціальному розділі колдоговору «Охорона праці» слід передбачити комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці. Створювати служби охорони праці зобов’язані всі роботодавці – підприємства та підприємці (ст. 2 Закону України № 2694). Однак залежить від кількості працівників на підприємстві (ст. 15 Закону України): якщо в роботодавця 50 і більше працівників – то створення служби охорони праці є обов’язковим; якщо менше 50 – то функції служби охорони праці може виконувати

за сумісництвом особа, яка має відповідну підготовку. За сумісництвом – що вона виконується тільки у вільний від основної роботи час. Відповідальні за охорону праці особи повинні проходити перевірку знань один раз на три роки. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

2.Охорона праці на підприємстві.

            Усім імовірним виробничим аваріям і травмам можна й потрібно запобігати. Для цього необхідно подбати про створення на підприємстві належних і безпечних умов праці. Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (ст. 1 Закону України «Про охорону праці»). Складові (напрями) охорони праці регламентуються відповідними нормативними документами або системою нормативних документів. Наприклад, правові питання — Кодексом законів про працю; санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні — санітарними нормами і правилами (нормативні документи мають шифр ДСН, ДСанПіН, ДСП тощо); організаційно-технічні — нормативні документи мають шифр НПАОП, державні (національні) стандарти України (нормативні документи мають шифр ДСТУ, ГОСТ, ДБН тощо) та технічні регламенти безпеки; соціально-економічні — закони, постанови Кабінету Міністрів України тощо.

Обов’язки роботодавця.

            Організація охорони праці на підприємстві покладається на роботодавця. Завдання роботодавця також полягає у забезпеченні дотримання прав робітників, передбачених у нормативних та регуляторних актах з охорони праці. Для створення безпечних і здорових умов праці роботодавець виконує, зокрема, такі функції: формує відповідні відділи і призначає уповноважених осіб для нагляду за дотриманням вимог охорони праці, затверджує внутрішні правила, технологічні карти та стандарти; затверджує колективний договір та вживає комплексні заходи для підтримання і підвищення рівня охорони праці; розробляє програму оптимізації виробництва, впроваджує новітні технології та наукові досягнення; відповідає за належний стан промислових будівель, приміщень, виробничого обладнання та машин; вживає невідкладних заходів для допомоги постраждалим, організовує виплату компенсації таким особам; ініціює проведення

неупередженого та об’єктивного розслідування нещасних випадків, вивчає причини, що призвели до аварії та затверджує перелік профілактичних заходів, спрямованих на усунення ризиків виникнення аналогічних причин в подальшому; несе персональну відповідальність за рівень охорони праці і порушення іншими особами її вимог; здійснює нагляд за додержанням робітниками технологічних процесів, установлених правил поведінки та режиму роботи.

            Крім того, роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Oбов’язки працівників.

            Статтею 14 ЗУ «Про охорону праці» передбачено такі обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці: дбати про власну безпеку, а також про безпеку сторонніх людей при виконанні робіт чи під час перебування на території підприємства; користуватися засобами колективного та засобами індивідуального захисту; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва; проходити періодичні медичні огляди, навчальні курси, інструктажі, атестацію знань з безпеки праці. Також працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

            Служба охорони праці на підприємстві. Створення окремої служби охорони праці в компанії є обов’язковим, якщо кількість штату становить 50 і більше осіб. Для менших підприємств дозволяється передати функції служби охорони праці в порядку сумісництва особам, які мають відповідну підготовку, або залучити сторонніх спеціалістів на договірних засадах. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Фахівці СОП мають право: видавати накази щодо усунення допущених недоліків, отримувати від

4.Громадський контроль за охороною праці.

             Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників. Профспілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. Якщо існує загроза життю або здоров’ю працівників профспілки можуть вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах в цілому на період, необхідний для усунення загрози. За відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

5. Відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці.

             За порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються до сплати штрафу в порядку, встановленому законом. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п’яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

            За порушення роботодавцем законодавства у сфері охорони праці передбачені такі види відповідальності: 1) фінансова (санкції накладають на підприємство або підприємця), установлена: ст. 43 Закону № 2694 (за фінансування охорони праці в розмірі меншому, ніж зазначено в ч. 3 і 4 ст. 19). Штраф становить 25 % різниці між розрахунковою мінімальною сумою затрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період); абзацом восьмим ст. 265 КЗпП (за порушення інших вимог трудового законодавства). Розмір штрафу становить 1 МЗП (зараз це 3 723 грн.); 2) адміністративна, установлена ст. 41, 93, 94, 1654, 1884 КУпАП. До відповідальності притягуються посадові особи підприємства або безпосередньо підприємець; 3) кримінальна, установлена ст. 271–275 КК. Таку відповідальність несуть посадові особи підприємства або роботодавець-підприємець

6.Застосування засобів проти поширення корона вірусної інфекції COVID – 19.

В 2020 року почалася всесвітня пандемія COVID – 19, яка внесла свої корективи у всі процеси суспільного життя країни, зумовила спрямування всіх зусиль на боротьбу з корона вірусною інфекцією. Необхідно прийняти заходи, спрямовані на те, щоб стримати поширення COVID – 19 і зберегти життя та здоров’я працівників.

Повинні бути розроблені плани заходів по організації роботи, по забезпеченню фізичного дистанціювання. З метою уникнення зустрічей, налагодження спілкування з працівниками та відвідувачами телефоном, електронною поштою. Персонал забезпечити засобами індивідуального захисту та дезінфікуючими засобами для обробки рук. З працівниками провести інформаційні бесіди та інструктажі, оформлення куточка з наглядною інформацією з охорони праці. В приміщеннях підприємств, установ, організацій та в автомобільному автотранспорті проводити прибирання з використанням дезінфікуючих засобів.

ЗМІСТ

методичного посібнику семінару 2021 року

«Організація охорони праці на підприємстві»

НАЙМЕНУВАННЯСТОР.
1Охорона праці на підприємстві1-2
2Служба охорони праці на підприємстві2-4
3Фінансування охорони праці4
4Громадський контроль за охороною праці4
5Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці5
6Застосування засобів проти поширення корона вірусної інфекції COVID – 19.  5

Рекомендована література:

Закон України «Про охорону праці», № 2694 — XII від 27.12.2019.

Наказ про затвердження типового положення про службу охорони праці № 255 від 15.11.2004.

Рекомендації щодо проведення профілактичних заходів з недопущення поширення випадків COVID – 19 при наданні транспортних послуг.

Наказ Про затвердження Правил охорони праці на автомобільному транспорті 09.07.2012 № 964.